Ця екскурсія проходить старовинними містами та селами Волинської області. Вона відкриє для Вас можливість побачити частину історії славетної України. Під час відвідин архітектурних пам'яток, музеїв, заповідних територій. Ви задумаєтесь ще раз над минулим і заглянете в майбутнє. Ви будете прогулюватися вуличками старовинних міст, досліджуватимете релігійні та культурні аспекти Волині.

смт Торчин

Подорож розпочинається з селища, яке знаходиться за 24 км від Луцька. Згадується про нього в Іпатіївському літописі під 1230 роком як про одне з міст-фортець Галицько-Волинського князівства.  На околи­цях виявлено поселення доби міді, залишки землянок, числен­ні знаряддя праці та вироби з глини доби бронзи. Походжен­ня назви селища пов'язують з іменем першого поселенця Торчака – «старшого конюшні» луцького князя. Місто з 1540 ро­ку мало магдебурзьке право, було добре укріпленим. У Торчині є історичний музей, незмінним керівником якого є досвідчений краєзнавець Гри­горій Гуртовий. Музей має багату фондову збірку. Це – палеонтологічні знахідки, археологічні пам'ятки, скарби монет, стародруки, вироби місцевих ремісників, побутові речі сільських та міських мешканців, меморіальні речі, зокрема, унікальна шафа і дзеркало колишнього мешканця села Городок (Волинська область, Луцький район), відомого польського письменника, художника та етнографа Й.І. Крашевського.

Торчинський народний історичний музей є осередком вивчення та популяризації історичних, мистецьких та культурних пам’яток Луцького району. Тут розміщено тисячі знарядь, зброї, документів. Багаті матеріалами відділи археології Київської Русі, стародруків, етнографії, українського козацтва, революцій і воєн, розвитку культури.

Відомий за ме­жами області та держави заслу­жений ансамбль пісні та танцю «Колос» Торчинського будинку культури (художній керівник - народний артист України Олександр Огороднік). Самобутній колектив створює неповторні програми на основі народних джерел - невичерпної духовної криниці волинян.

с. Затурці

 Село, де з маленьких джерел бере початок річка Турія, у назві якої оживають легендарні дикі тури. Село, де у шляхетській родині 17 квітня 1882 року народився український історик, політолог, визначний діяч України початку XX ст. В'ячеслав Липинський. Пророчою залишається його теза про український месіанізм: «Маючи в своїй нації і Схід і Захід..., - писав він, - ми мусимо, коли хочемо, бути нацією, ці два напрями під гаслом єдності та індивідуальності  нашої національної в собі весь час гармонізувати. Без такої гармонізації ми гинемо як нація: підпадаємо – не завойовані ніколи чужою зброєю, а завжди власним внутрішнім розкладом – під впливи то східної Москви, то західної Польщі. Гинемо, покарані за не виконування того завдання, яке дано тільки нам, бо ці дві наші, загарбуючи нас в часах слабості душі нашої сусідки - одна по своїй східно-православній, а друга по своїй західно-католицькій ексклюзивності - його виконати не в силі».

с. Загорів

За переказами монастир Різдва Богородиці заснували у другій половині XII ст. ченці, які втекли з Києва після Батиєвого погрому. Писемну згадку про обитель знаходимо під 1566 р., коли український шляхтич Петро Загоровський за своє зцілення від хвороб, розпочав будівництво нового мурованого храму на місці попереднього дерев'яного. Пізніше спадщина Загоровських стає власністю графів Чацьких. Тадеуш Чацький розпочинає добудову до вівтаря монастирського храму нового двоповерхового братського кор­пусу. У 1696 році в монастирі працював визначний український іконописець Йов Кондзелевич. Біля монастиря 9-11 вересня 1943 р. відбувся трьохденний бій загону спеціального призначення УПА під керівництвом Бере­зи (Андрія Марцинюка) з переважаючими в сорок разів силами військ СС під командуванням гене­рала Фон де Баха. Від монастиря залишилися голі стіни без даху. З 1990 року обитель стала місцем паломництва свідомих українців, які приходять сюди щоб віддати шану похованим у братській могилі воякам УПА, поклонитися іконі Загорівської Богоматері.

с. Зимне (Святогорський Успенський Зимненський ставропігійський жіночий монастир)

Недалеко від міста Володимира-Волинського на берегах колись судноплавної річки Луги знаходиться село Зимне. В урочищі Городище виявлено два поселення доби міді із залишками житла і знарядь праці, ранньослов'янське городище VI-VII ст. У 1001 р.  Великий князь Володимир збудував тут, у своїй зимовій резиденції на Святій горі, дерев'яну Успенську церкву і муровану церкву-ротонду Святої Трійці.

Сучасний монастирський комплекс об'єднує кілька церков, дзвіницю, вежі, келії служниць, господарські споруди. На території монастиря збудовані храми, які так і просять до себе на Службу Божу.

Святогорський Успенський Зимненський ставропігійський жіночий монастир – це частинка піднебесної землі, на яку потрібно приїздити щоб впасти на колінця поклонитись Божій Матінці і попросити духовного зцілення. Повірте, жодна людина не залишиться не почутою.

м. Володимир-Волинський

Володимир-Волинський був економічний, політичний, духовний центр Київської Русі та Галицько-Волинського князівства. Своїй назві місто завдячує київському князю Володимиру Святославовичу. Офіційною датою заснування вважають 998 рік із часу першої писемної згадки в "Повісті минулих літ”. Після входження до складу Російської імперії у 1795 році місто Володимир перейменували на Володимир-Волинський. Це місто військовий форпост нашої держави на її західних рубежах.

Бурхливий розвиток міста привів до будівельного буму. Місто оточили потужні зміцнення. На високих земляних валах були побудовані міські стіни з баштами і декількома воротами. Було побудоване 8 кам'яних і ще кілька дерев'яних храмів, зокрема, знаменитий Успенський собор.

В 1780 роцi у Володимирi-Волинському була побудована каплиця св. Iосафата Кунцевича. Ще в "Стародавньому Володимирі” можна побачити костел Iоакiма та Анни (монастир капуцинiв). Зберігся до наших днів Христорiздвяний собор ( колишнiй костел єзуїтiв Серце Iсуса), церква св. Василiя ХV ст.

Загалом цікавих місцин у Ладомирі досить багато, є що побачити, почути, оглянути і візуально потрапити до історичного минулого міста.

м. Устилуг

 Місто розташоване на правому березі Західного Бугу, біля гирла річки Луги, за 12 км від м. Володимира-Волинського. Поселення існувало ще в добу міді. За часів Київської Русі тут існувало укріплене городище, неподалік якого відкрито могиль­ник з 29 курганами. Вперше згадується у літописі 1150р. як один з найбільших портів Волині.  Це прикордонне містечко боронилося від багатьох завойовників, першим воно зустріло і страшну навалу німецько-фашистських військ 22 червня 1941 року. В Устилузі знаходиться міждержавний автоперехід "Устилуг-Зосін”, що з'єднує Україну з Республікою Польща. Упродовж двадцяти років, на початку XX ст., в Устилуг щоліта приїжджав знаменитий російський композитор Ігор Стравінський. Природа і чарівні мелодії пісень місцевих жителів, їх звичаї та обряди надихали його на творчість. Тут написані: "Жар-птиця”, "Весна священна”, інші музичні класичні твори, які стали всесвітньовідомими.  Сьогодні в будинку Ігоря Стравінського знаходиться місцева музична школа та експозиція меморіального музею, де зберігаються унікальні речі, які належали сім'ї композитора, є ілюстрації до балетів на музику І. Стравінського, написані Миколою Реріхом.

У вартість екскурсії входить:

- перевезення;

- екскурсійне обслуговування;

- страхування.

Запис на екскурсію за контактами:

 тел. 72-71-98

                                    http://vturyzm.com.ua