З 1085 року Лучеськ відомий як центр удільного князівства. В XIII ст. вперше згадується Луцька волость. Після роздроблення України-Русі вона належала до Галицько-Волинського князівства.

З 40-х років XIV ст. Луцька земля була частиною Литовського князівства разом з усією Волинню, з 1569 до 1795 року  - повітом Речі Посполитої, з 1795 – Російської імперії, 1918-1920рр. – Української Народної Республіки, з 1921 – Польської держави, з кінця 1939 – район УРСР, який 30 грудня 1962 року був укрупнений, а поновлений у нинішніх межах з 8 грудня 1966 року.

Луцький район має вигідне географічне положення. Розміщений у Південній Поліській та Західній Лісостеповій зонах, має значні природні ресурси. Район є типово аграрним, одним із провідних експортерів сільськогосподарської продукції на Волині. Економічний потенціал району формує переробна промисловість, зокрема харчова галузь.

Особливою принадою Луцького району є давні храми і монастирі. Ви неодмінно звернете увагу на дивовижні пам'ятки архітектури, яких урайоні чимало. У с. Шепель підноситься у блакить дерев'яна Успенська церква, 1780 р. В інтер'єрі церкви зберігся живопис і різьблене оздоблення XVII ст.

Село Білосток пишається Святомихайлівською церквою 1636 р., яка є одним з духовних центрів Волині, а також пам'яткою української архітектури.

У 1776 р. У  Білостоцькому монастирі було створено школу і семінарію. З монастирем пов'язане життя одного з видатних художників кінця XVII поч. XVIII ст. І.Кондзелевича.Тут він створив першу на Волині школу іконопису, був засновником відомого бородичанського іконопису.

У с. Воротнів всіх приїжджих зачаровує кам’яна церква Різдва Богородиці 1785 р.

На стінах і зводах Воздвиженської церкви 1777 р. у с. Коршів залишилися фрагменти темперного розпису XVIII ст.

Покровська церква 1745 р. у с. Піддубці є зразком архітектури пізнього барокко з чіткими ордерними деталями.

Дерев’яну Миколаївську церкву 1743 р. у с. Смолигів відносять до архаїчного типу дерев’яних волинських церков. Особливістю церкви є бабинець – він не має вікон, що притаманне більш стародавнім церквам.

Цікавою є історія будівництва у 1940 р. церкви Покрови Святої Богородиці в с. Маяки. У 1934 р. під час окупації католицькою Польщею селяни чотирьох сіл Луцького повіту – Княгинінка (тепер Маяки), Сирників, Німецького (тепер Кам'янка) та Ольшан задумали звести храм. Дістали дозвіл від воєводи, але з однією умовою: у традиційному документі, що закладається у фундамент, повинен бути документ, що цей храм… католицький. Однак на свято Покрови Божої Матері селяни відважилися зробити по-своєму: заклали капсулу з документом про те, що ця церква українська православна.

Волинь – це батьківщина відомої меценатки Г. Гулевичівни. Серед почесних засновників Національного університету «Києво-Могилянська академія» її ім'я стоїть одним з перших. Майже всі свої статки ця незвичайна жінка заповіла Луцькому Братському монастирю, який опікувався Луцькою школою та Хресто-Воздвиженською церквою.

Сьогодні всій Волині, та й не тільки їй, відомі імена Григорія Гуртового – директора Торчинського народного музею, Миколи Куделі – шевченкознавця,  Антоніни Голентюк – збирачки народних пісень, авторки збірок народного фольклору та багатьох інших постатей.