Під серцем святої Волині.

Де дзвонами грають церкви.

Стоїть княже місто-твердиня

Понад берегами Ікви.

О, рідне Дубно, крізь століття

Сонце свободи зійшло.

Твоєї слави дубове віття

В небо здіймає крило.

Чужинці щербили мечами

І тіло, і душу твою.

А ти боронилось віками.

Ні разу не впало в бою.

Історія часом залишає багато цікавого, а іноді й таке, що не завжди піддається звичному розумінню законів природи і людського мислення.
Форт вже давно "мертвий". Але це тільки на перший погляд.

Недалеко від села Тараканів Дубненського району, в мальовничій місцевості над Іквою, серед лісу, на пагорбі, збереглися розвалини форту, який ще іноді називають Нова Дубенська фортеця. Зовсім поруч шумить автомобілями траса Львів-Київ, а тут - сонне царство воєн ХХ ст.

Починалось все в середині ХІХ ст. Тоді цей край належав до Російської імперії.

Тараканівським форт названий місцевим людом, бо розташований поблизу села Тараканів Дубенського району Рівненської області. Форт являє собою величезну споруду, верхні будови якої частково зруйновано, але є і нижні, які збереглися набагато краще.

Дубенський (Тараканівський) форт являв собою велике досягнення інженерної думки і був справжньою перлиною фортифікаційного мистецтва. Але після того, як він вже був повністю збудований, під час інспекції було виявлено, що його розташування не відповідає тим завданням, які перед ним ставились. Це означало, що мільони царських карбованців Російської імперії були фактично поховані в землю.Через це форт вже на початку XX ст. був залишений росіянами і зайнятий австрійцями. Відбили його росіяни під час Брусиловського прориву 1916 р., хоча масованих боїв у форту не було і він майже не був на той час зруйнований.

Тараканівський форт являв собою бетонно-земляне укріплення. При його виконанні    використовувалася цеглина, а також досить новий для того часу матеріал – цемент. У плані форт має форму чотирикутника (що більше нагадує ромб), із сторонами завдовжки в 240 м. Із зовнішнього боку він оточений широким глибоким ровом із земляними валами, укріпленими потужними стінами.  Посеред форту побудована двоповерхова будівля, до якої веде довгий кам'яний тунель, що зберігся до нашого часу. У цій будівлі розміщувалися житлові, складські і господарські приміщення для роти артилерії і штабу коменданта форту. По периметру форту розміщувалися так звані безпечні каземати, які також служили і для зміцнення основного кріпостного валу.

Каземати форту могли вмістити 800 чоловік. Всі каземати мали своє  чітке призначення: для бойових дій, господарські, складські приміщення, лазарет, операційна, приміщення з колодязями і інше. Всього тут налічувалося 105 казематів. Всі вони оснащені вентиляційними і опалювальними системами; працював тут водопровід, каналізація. 

До центру форту вели підземні ходи, облаштовані бійницями для ведення обстрілу противника в ситуації можливого захвату підземель. Під самим земляним валом також були прокопані підземні коридори, по периметру що огинають центральну казарму. З цього коридору є виходи на земляний вал, на якому були зосереджені бойові позиції. 

Завдяки наявності у Форті великої кількості підземель, підземних ходів і колодязів, він став героєм різних легенд і неймовірних історій. 

Дубенський замок

Багато віків пройшло з тих пір як королева Бонна проживала на території Дубенського замку, але пам’ятають про це і до сьогодні. Протягом свого існування замок неодноразово перебудовувався й укріплювався. На початку XVII ст. краківський князь Януш Острозький реставрував замок у стилі пізнього Ренесансу. Тоді ж було добудовано два бастіони зі сторожовими вежами. Між старим городищем і новим замком пролягав глибокий рів, який при потребі легко заповнювався водами Ікви. Другий, ширший і більш значущий для оборони, рів був виритий з протилежної сторони замку. Його східний схил утворювався фасадами бастіонів і куртиною, яка їх з'єднувала, а висока прямовисна стіна з боку міста була складена з "дикого" каміння. Цей рів також наповнювався водою. У бастіонах каземати, з'єднані з околицями. Вони були такими просторими, що туди можна було заїхати каретою і розвернутися. Під замком були прокладені широкі кам'яні підземні ходи-тайники, куди під час ворожих нападів ховалися місцеві жителі зі своїм майном. Тут зберігалися запаси води і провізії для :оборонців під час облоги.

На території замку знаходяться два палаци: з південного - палац князів Острозьких, а навпроти нього, з північної сторони - палац князів Любомирських. Ім'я архітектора палацу князів Острозьких невідоме. Праворуч від входу в палац, над першим поверхом зберігся невеличкий фрагмент середньовічного орнаменту, на основі якого, по периметру, співробітники Дубенського заповідника відтворили те, що сотні років прикрашало цю пам'ятку історії, культури, архітектури. У палаці свого часу зберігалися цінні архіви князів Острозьких, Заславських, Любомирських, Сангушків й навіть Конецпольських. Деякий період тодішні володарі замку зберігали тут золото, діаманти, зброю, харчі, посуд, обладунки.

Сьогодні подивитися на історичні цінності дубенського району приїздять тисячі туристів, це просто приголомшливо, особливо для тих хто любить екстрім. Спочатку помилуватися краєвидами Дубенського замку, а потім взяти ліхтарик і побувати в самому серці Тараканівського форту і віч на віч зустрітися з його привидом.